Кошик
12 відгуків
Надійний продавець Prom.ua
Отримай знижку на перше замовленняДетальніше
+380500405100
+380675713000
+380443345389
УкраїнаКіровоградська областьКропивницькийГенерала Родимцева, 102
Наявність документів
Знак Наявність документів означає, що компанія завантажила свідоцтво про державну реєстрацію для підтвердження свого юридичного статусу компанії або фізичної особи-підприємця.
Кошик
Агрономич | Засоби захисту рослин, насіння та добрива

Найпоширеніші бур'яни степу. Дослід 17-ти років від "журналу Агроном" та Інституту захисту рослин НААНУ

Найпоширеніші бур'яни степу. Дослід 17-ти років від "журналу Агроном" та Інституту захисту рослин НААНУ

ТОП-10 бур'янів Українського степу. Аналіз контролю та боротьби з ними. В усіх степових зонах України список десяти найбільш поширених бур’янів представлений однаковими видами, але він суттєво відрізняється для різних агрофітоценозів.

Бур’яни є постійним компонентом агрофітоценозів і необроблюваних земель. За різними даними від 75 до 225 видів бур'янів завдають шкоди сільськогосподарським культурам, багаторічним насадженням, сіножаттю і пасовищам. У межах одного поля угруповання бур’янів найчастіше представлені 7–20 видами, іноді це 3–5 або, навпаки, значна кількість – від 53 до 200 видів. Такі відмінності у видовому складі, поширенні та шкідливості бур’янів обумовлені значною різноманітністю ґрунтово-кліматичних умов та екологічних чинників в агрофітоценозах різних степових зон України. Так повідомляє "журнал Агроном".

Власне за поширеністю встановили ТОП-10 бур'янів на основі багаторічних польових дослідів і обстежень проведених впродовж 2000–2016 рр в усіх степових зонах України.

Визначення видового складу, частоти трапляння та поширення бур’янів проводили в агрофітоценозах і на необроблюваних землях Степової, Посушливостепової та Сухостепової зон України за загальноприйнятими методиками.

Обстеження виробничих посівів проводили 4–12 разів за рік на площах 10 га в 2-х повторностях. Облік бур’янів у дослідах – в 6–12-разовій повторності в межах пробних рамок площею 0,25–1,0 м2 з подальшим визначенням видового та кількісного складу бур’янів. Щорічно проводили 2,0–2,2 тис. обліків чи описів.

Класифікацію бур’янів за частотою трапляння здійснювали за шкалою Ю.В. Будьонного, В.С. Зузи.

Результати досліджень

За результатами спостережень бур’яни, що трапляються в певних фітоценозах нерідко виступають домінантами рослинних угруповань, які представлені однаковими видами, хоч і з деякими змінами ранжування їх за частотою виникнення й кількісним складом у посівах та необроблюваних землях, але суттєво відмінних для різних агрофітоценозів.

В останні 17 років в усіх агрофітоценозах степових зон України в загальній забур’яненості посівів збільшилася з 6–9 до 26–31% частка таких багаторічних бур’янів, як березка польова, осот польовий, латук татарський, молочай лозний (Euphorbia virgate Waldst. & Kit.), а пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski), серцевика крупкоподібного (Cardaria draba (L.) Desv.), свинорию пальчастого (Cynodon dactylon (L.) Pers.) – зменшилася з 12–14 до 1–3%.

Серед однорічних видів збільшився з 0,5–1,5 до 18–63% і більше вплив амброзії полинолистої, чорнощиру нетреболистого, а в посівах пшениці озимої – ще й бромусу покрівельного (Anisantha tectorum)вероніки плющолистої, реп’яшка яйцевидного (Ceratocephala testiculata (Crantz) Besser). 

Зокрема, в посівах пшениці озимої найбільш обтяжливими, з високим рівнем рясності були березка польова (2,8 шт./м2), осот польовий (2,5 шт./м2), грицики звичайні (17,8 шт./м2), кучерявець Софії (15,4 шт./м2) тощо; ячменю ярого – березка польова (3,4 шт./м2), гірчиця польова (9,1 шт./м2), лобода біла (8,5 шт./м2), щириця загнута (6,1 шт./м2) та ін.; соняшнику – березка польова (3,1 шт./м2), плоскуха звичайна (22,4 шт./м2), осот польовий (2,9 шт./м2), латук татарський (2,0 шт./м2) тощо.

В усіх степових зонах України список десяти найбільш поширених бур’янів представлений однаковими видами, але він суттєво відрізняється для різних агрофітоценозів. У посівах пшениці озимої найбільш обтяжливими, з високим рівнем рясності були березка польова (2,8 шт./м2), осот польовий (2,5 шт./м2), грицики звичайні (17,8 шт./м2), кучерявець Софії (15,4 шт./м2); ячменю ярого – березка польова (3,4 шт./м2), гірчиця польова (9,1 шт./м2), лобода біла (8,5 шт./м2), щириця загнута (6,1 шт./м2); соняшнику – березка польова (3,1 шт./м2), плоскуха звичайна (22,4 шт./м2), осот польовий (2,9 шт./м2), латук татарський (2,0 шт./м2); на необроблюваних землях – спориш звичайний (1,6 тис. шт./м2), амброзія полинолиста (60 шт./м2), лутига татарська (147 шт./м2), грицики звичайні (93 шт./м2) тощо.

За даними: О. М. Курдюкова, д-р с.-г. наук, О. П. Тищук, наук. співр., Інститут захисту рослин НААНУ

Слідкуйте за нашими новинами в соціальних мережах:

               

Попередні статті